На загадкову пагорбі вулканічного походження височіє величний і славетний замок  “Паланок”.

Історія древнього Мукачева сягає в глибину віків: залишки слов’янських поселень, знайдені археологами на території міста, датують VI-IX ст. Саме в цей період на Замковій горі виникають перші глинобитні укріплення, а згодом і дерев’яний замок. У ХІ ст. угорський король Ласло І Святий наказав збудувати тут кам’яне укріплення через загрозу кочівників зі сходу. І не помилився. Вже в 1086 році ,,Паланок” атакували половці.

Згодом фортецю штурмувала армія монголів з ханом Батиєм. Постійна військова загроза спонукала до розбудови замку. Твердиню оточував водяний рів, були підйомні мости, земляний вал (8 м), з’явились бастіони.

Одним з прославлених володарів Мукачівського замку був подільський князь Федір Корятович, який дістав ці землі від свого родича – угорського короля у 1396 році. Народ шанував доброго князя і обезсмертив його ім’я у багатьох легендах. В одній з них Федір Корятович рятує селян від кривавого розбійника Бринди. В іншій він обдурює самого чорта аби викопати у замку колодязь (глибина 85 м.). Та й дотепер люди вірять у магічну силу легендарного князя. Варто тільки взяти за палець його бронзову фігуру, що стоїть у замку, загадати бажання … і воно неодмінно збудеться.

Протягом  15-16 ст. оборонна система фортеці зросла дo 14 веж, а у верхній частині виріс розкішний палац. Трансильванські князі династії Ракоці, що володіли замком з 1633 по 1711 рік, запросили сюди французьких інженерів-фортифікаторів, які перетворили ,,Паланок” на справді неприступну твердиню.

Досить згадати облогу 1685-1688 років, коли невеличкий гарнізон Мукачівського замку, оточений цілою армією австрійців, героїчно оборонявся під командою прекрасної жінки, оспіваної в легендах правительки – Ілони Зріні. Австрійці взяли фортецю за допомогою хитрощів, а мужню княгиню силою відправили в монастир. У 1703 році ,.Паланок” стає оплотом національно-визвольної війни угорського народу – резиденцією лідера повстання графа Ференца ІІ Ракоці (сина Ілони Зріни). Тривала боротьба проти імперії Габсбургів закінчилась капітуляцією угорців у 1711 році, але твердиня стояла до останнього.

Австрійці перетворили могутню фортецю у найбільшу імперську політичну в’язницю, що проіснувала до 1896 року. Після падіння Бастилії сюди відправляли інакомислячих зі всієї Європи. У ХІХ ст. Мукачівський замок став місцем, де впродовж трьох місяців зберігали найбільшу святиню Угорської держави – Корону Святого Штефана. Цю реліквію інколи називають символом минулого і сьогодення об’єднаної Європи. Нині ,,Паланок” є однією з найвизначніших в Україні пам’яток фортифікаційної архітектури.

Для гостей тут працює Мукачівський історичний музей  – https://www.facebook.com/Palanokmuseum/ – з різноманітною експозицією, є замкова каплиця.