Краса понад хмарами
У Карпатах нараховують близько тридцяти високогірних озер. Розташовані вони переважно на висоті від 1400 до 1800 метрів над рівнем моря у межах Чорногірського та Свидовецького масиву.
Бребенескул (1801 м)
Озеро Бребенескул – справжнє українське диво. Унікальність його у тому, що озеро є найвисокогірнішим в Україні і знаходиться на висоті 1801 м над рівнем моря. Хоча вода в озері Бребенескул нагрівається лише до 15 градусів, проте воно являється найтеплішою водоймою Чорногорського хребта серед 20 інших озер. Живиться водойма ґрунтовими водами та опадами, максимальна глибина 2.8 метри, розміри 67 на 147 метрів. Хоча вода в озері чиста і прозора, проте вживати її в їжу чи пити не рекомендовано, зовсім поряд знаходиться джерело, а з озера витікає однойменна річка.
Незвична для нас назва Бребенескул перекладається з румунської мови як «барвінок», напевне, через блакитні води озера, в яких колір неба зливається з відтінками водойми. Та ваблять туристів до цього високогірного красеня не тільки неймовірні краєвиди, але й таємничість та деяка містичність цього місця. Адже з озером пов’язано багато легенд. Вірити легендам чи ні – це особиста справа кожного, та, на всяк випадок, радимо бути завжди готовими до вибриків примхливої природи. Ось тут гарна сонячна погода і раптом – шалений вітер з дощем чи градом шквалом злітає на голови туристів.
Озеро Бребенескул – справжнє українське диво. Унікальність його у тому, що озеро є найвисокогірнішим в Україні і знаходиться на висоті 1801 м над рівнем моря. Хоча вода в озері Бребенескул нагрівається лише до 15 градусів, проте воно являється найтеплішою водоймою Чорногорського хребта серед 20 інших озер. Живиться водойма ґрунтовими водами та опадами, максимальна глибина 2.8 метри, розміри 67 на 147 метрів. Хоча вода в озері чиста і прозора, проте вживати її в їжу чи пити не рекомендовано, зовсім поряд знаходиться джерело, а з озера витікає однойменна річка.
Незвична для нас назва Бребенескул перекладається з румунської мови як «барвінок», напевне, через блакитні води озера, в яких колір неба зливається з відтінками водойми. Та ваблять туристів до цього високогірного красеня не тільки неймовірні краєвиди, але й таємничість та деяка містичність цього місця. Адже з озером пов’язано багато легенд. Вірити легендам чи ні – це особиста справа кожного, та, на всяк випадок, радимо бути завжди готовими до вибриків примхливої природи. Ось тут гарна сонячна погода і раптом – шалений вітер з дощем чи градом шквалом злітає на голови туристів.
Багато туристичних маршрутів проходить біля озера Бребенескул, більшість із них розраховані більше, ніж на один день. Відомо, що сьогодні, озеро входить до складу Карпатського біосферного заповідника, що дозволяє сподіватись на збереження цього унікального природнього і туристичного об’єкта та збереження його чистоти для наступних поколінь, що вирушать відвідати ці унікальні місця українських Карпат.
Несамовите (1750 м)
Несамовите озеро – друге найвисокогірніше, після озера Бребенескул. Довжина його близько 88 метрів, ширина – 45 метрів, глибина невелика – 1-1,5 метра. Озеро льодовикового походження, тому вода в ньому практично завжди досить холодна. Розташоване озеро на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей в масиві Чорногора на висоті 1750 м. в підніжжі гори Туркул.
Напевно, немає в Карпатах більш відомого місця з таким безліччю легенд, переказів і історій, ніж озеро Несамовите. І коли навколо озера починає вирувати негода, здається, що нема місця для порятунку… Кого тільки не поселяли місцеві жителі у води Несамовитого: і дивні створіння, і душі грішників, і самого нечистого… Та, незважаючи на всі ці повір’я, Несамовите щороку вабить все більше і більше любителів екотуризму своєю неймовірною красою і таємничістю. Для збереження краси та унікальності цього озера останнім часом активно проводиться велика кількість екологічних акцій та заходів з прибирання навколишньої до озера території.
Несамовите озеро – друге найвисокогірніше, після озера Бребенескул. Довжина його близько 88 метрів, ширина – 45 метрів, глибина невелика – 1-1,5 метра. Озеро льодовикового походження, тому вода в ньому практично завжди досить холодна. Розташоване озеро на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей в масиві Чорногора на висоті 1750 м. в підніжжі гори Туркул.
Напевно, немає в Карпатах більш відомого місця з таким безліччю легенд, переказів і історій, ніж озеро Несамовите. І коли навколо озера починає вирувати негода, здається, що нема місця для порятунку… Кого тільки не поселяли місцеві жителі у води Несамовитого: і дивні створіння, і душі грішників, і самого нечистого… Та, незважаючи на всі ці повір’я, Несамовите щороку вабить все більше і більше любителів екотуризму своєю неймовірною красою і таємничістю. Для збереження краси та унікальності цього озера останнім часом активно проводиться велика кількість екологічних акцій та заходів з прибирання навколишньої до озера території.
Івор або Драгобратське озеро (1600 м)
Озеро Івор заховане в улоговині між вершинами гір Жандарми та Близниці Драгобратського хребта. Це озеро льодовикового походження. Його довжина становить 55 метрів, а ширина – 21 метр. Глибина коливається від 1,2 – до 1,5 метра. Вода, що надходить з підземних джерел та атмосферних опадів, прісна і завжди прохолодна.
Синє, як небо, озеро неповторно виглядає на фоні зелених карпатських схилів. Воно не перестає приваблювати туристів. Місцина тут насправді неймовірна. На схилах гір, що його оточують, можна знайти рідкісну квітку едельвейс, занесену до Червоної книги України. До речі, саме з цією квіткою пов’язана романтична і сумна легенда озера. Кажуть, що в цих краях жила колись дівчина на ім’я Івор і забажала вона, щоб двоє закоханих у неї братів-близнюків принесли їй із крутих схилів шовковистий едельвейс. Хлопці не втрималися на скелях і загинули, а згорьована дівчина наплакала ціле озеро, яке назвали її іменем, а місце, де зірвалися хлопці – Драгобрат.
Озеро Івор заховане в улоговині між вершинами гір Жандарми та Близниці Драгобратського хребта. Це озеро льодовикового походження. Його довжина становить 55 метрів, а ширина – 21 метр. Глибина коливається від 1,2 – до 1,5 метра. Вода, що надходить з підземних джерел та атмосферних опадів, прісна і завжди прохолодна.
Синє, як небо, озеро неповторно виглядає на фоні зелених карпатських схилів. Воно не перестає приваблювати туристів. Місцина тут насправді неймовірна. На схилах гір, що його оточують, можна знайти рідкісну квітку едельвейс, занесену до Червоної книги України. До речі, саме з цією квіткою пов’язана романтична і сумна легенда озера. Кажуть, що в цих краях жила колись дівчина на ім’я Івор і забажала вона, щоб двоє закоханих у неї братів-близнюків принесли їй із крутих схилів шовковистий едельвейс. Хлопці не втрималися на скелях і загинули, а згорьована дівчина наплакала ціле озеро, яке назвали її іменем, а місце, де зірвалися хлопці – Драгобрат.
Безперечно, Карпати можуть вражати неймовірною красою в будь-яку пору року. Проте оптимальна пора для милування озером Івор – це літо. Перед очима відкриється дивовижна краса – Горганський хребет та Чорногірський масив з вершиною Петрос, а вдалині невеличкі гірські села та полонини, всипані білими клубочками – овечками.
Сьогодні озеро Івор вважається одним із найчистіших куточків Карпат, тому туристам варто ставитися до цього факту з повагою і насолоджуватися неповторними краєвидами, не завдаючи шкоди навколишній флорі.
Сьогодні озеро Івор вважається одним із найчистіших куточків Карпат, тому туристам варто ставитися до цього факту з повагою і насолоджуватися неповторними краєвидами, не завдаючи шкоди навколишній флорі.
Герешаска (1577 м)
Озеро Герешаска називають також Догяска або Морське Око. Українські Карпати здавна приваблюють туристів величними краєвидами, свіжим та чистим повітрям. Озеро Герешаска – живописне гірське озеро льодовикового походження, розташоване в гірському масиві Свидовець в Рахівському районі Закарпатської області. Серед туристів воно більш відоме як Догяска, адже воно розташоване на південно-західних схилах однойменної гори. Мальовничі краєвиди, які відкриваються на схилах цієї гори, точно не залишать вас байдужими.
Дві гори – Догяска та Герешаска – у підніжжі яких на висоті близько 1577 метрів лежить озеро, утворюють біля його західного краю справжню стіну, що сягає майже 200 метрів угору. Довжина водойми сягає 125 метрів, ширина – 110 метрів, глибина водойми невелика – до 1,2 метра. Живиться переважно сніговими водами. Найкращі краєвиди на озеро, що має цікаву форму неправильного прямокутника, відкриваються з висоти Апшинського хребта.
Якщо ви потрапите сюди в сезон чорниць (або як їх кличуть місцеві жителі – яфин), можна вдосталь насолодитися цими корисними ягодами, бо ростуть вони тут повсюду.
Озеро Герешаска називають також Догяска або Морське Око. Українські Карпати здавна приваблюють туристів величними краєвидами, свіжим та чистим повітрям. Озеро Герешаска – живописне гірське озеро льодовикового походження, розташоване в гірському масиві Свидовець в Рахівському районі Закарпатської області. Серед туристів воно більш відоме як Догяска, адже воно розташоване на південно-західних схилах однойменної гори. Мальовничі краєвиди, які відкриваються на схилах цієї гори, точно не залишать вас байдужими.
Дві гори – Догяска та Герешаска – у підніжжі яких на висоті близько 1577 метрів лежить озеро, утворюють біля його західного краю справжню стіну, що сягає майже 200 метрів угору. Довжина водойми сягає 125 метрів, ширина – 110 метрів, глибина водойми невелика – до 1,2 метра. Живиться переважно сніговими водами. Найкращі краєвиди на озеро, що має цікаву форму неправильного прямокутника, відкриваються з висоти Апшинського хребта.
Якщо ви потрапите сюди в сезон чорниць (або як їх кличуть місцеві жителі – яфин), можна вдосталь насолодитися цими корисними ягодами, бо ростуть вони тут повсюду.
Марічейка (1510 м)
У масиві Чорногора, на північно-східному схилі гори Шурин-Гропа, на висоті 1510 метрів знаходиться ще одне з високогірне озеро – Марічейка. Воно льодовикового походження та живиться підземними та атмосферними опадами. Довжина озера – 88 метрів, ширина – 45 метрів. Вода в озері чиста, незважаючи на її невелику глибину – максимально 0,8 метра. Береги низькі, вкриті частково субальпійськими луками, частково – зарослями осоки.
На північному заході від нього розташована одна з найвищих вершин Українських Карпат – Піп Іван Чорногірський (2022 м). Марічейка навкруги оточена лісом з ялини та гірської сосни. Майже як і кожне озеро, Марічейка має свою сумну легенду, що оповідає про хоробру дівчину Марічку, яка ціною свого життя захистила рідне село від ворога. Стежок до Марічейки веде безліч, але найбільш зручний маршрут – від села Шибене на гору Піп Іван Чорногірський Дорога промаркована, добре втоптана.
У масиві Чорногора, на північно-східному схилі гори Шурин-Гропа, на висоті 1510 метрів знаходиться ще одне з високогірне озеро – Марічейка. Воно льодовикового походження та живиться підземними та атмосферними опадами. Довжина озера – 88 метрів, ширина – 45 метрів. Вода в озері чиста, незважаючи на її невелику глибину – максимально 0,8 метра. Береги низькі, вкриті частково субальпійськими луками, частково – зарослями осоки.
На північному заході від нього розташована одна з найвищих вершин Українських Карпат – Піп Іван Чорногірський (2022 м). Марічейка навкруги оточена лісом з ялини та гірської сосни. Майже як і кожне озеро, Марічейка має свою сумну легенду, що оповідає про хоробру дівчину Марічку, яка ціною свого життя захистила рідне село від ворога. Стежок до Марічейки веде безліч, але найбільш зручний маршрут – від села Шибене на гору Піп Іван Чорногірський Дорога промаркована, добре втоптана.
Апшинець (Трояска, 1487 м)
Невеличкий райський куточок серед карпатського високогір’я – озеро Апшинець. Оазис, до якого приходять спраглі звірі з лісів Апшинецького заповідника – сарна та олень благородний. Озеро Апшинець – гідрологічна пам’ятка природи. Розташоване на території Рахівського району неподалік вершини гори Трояска на висоті 1487 метрів. Апшинець знаходиться на дні льодовикового кару і має глибину до 3,3 метра, довжину – 126 метрів, а ширину – 100 метрів. Вода у водоймі прозора і чиста. Температура води, навіть у найспекотніші дні, не вище 12°С градусів, а взимку озеро вкривається кригою. З озера бере початок невеличка річка, що також носить назву Апшинець. Між собою туристи називають озеро Трояска, бо знаходиться воно неподалік однойменної вершини, яка належить до Свидовецького гірського масиву. З його берегів можна побачити не тільки сам Свидовецький хребет, а й неймовірної краси Горганський масив. Щоб потрапити на озеро, можна обрати один з маршрутів, які розходяться з хребта між Апшинцем та Герешаскою в різні боки: до Рахова, Усть-Чорної, Чорної Тиси та Квасів.
Невеличкий райський куточок серед карпатського високогір’я – озеро Апшинець. Оазис, до якого приходять спраглі звірі з лісів Апшинецького заповідника – сарна та олень благородний. Озеро Апшинець – гідрологічна пам’ятка природи. Розташоване на території Рахівського району неподалік вершини гори Трояска на висоті 1487 метрів. Апшинець знаходиться на дні льодовикового кару і має глибину до 3,3 метра, довжину – 126 метрів, а ширину – 100 метрів. Вода у водоймі прозора і чиста. Температура води, навіть у найспекотніші дні, не вище 12°С градусів, а взимку озеро вкривається кригою. З озера бере початок невеличка річка, що також носить назву Апшинець. Між собою туристи називають озеро Трояска, бо знаходиться воно неподалік однойменної вершини, яка належить до Свидовецького гірського масиву. З його берегів можна побачити не тільки сам Свидовецький хребет, а й неймовірної краси Горганський масив. Щоб потрапити на озеро, можна обрати один з маршрутів, які розходяться з хребта між Апшинцем та Герешаскою в різні боки: до Рахова, Усть-Чорної, Чорної Тиси та Квасів.
Ворожеска (1460 м)
Озеро Ворожеска (інша назва – Тритон) – високогірне озеро в Українських Карпатах, що знаходиться в межах Рахівського району Закарпатської області на висоті 1460 метрів біля підніжжя гори Котел. Ворожеска об’єднує під однією назвою два невеликих озера, що з’єднуються між собою невеликим потічком. Глибина його складає 4,5 метра, довжина – 95 метрів, другого (меншого) – глибина близько 2 метрів, а довжина – 76 метрів. Озера виникли тисячі років тому у результаті танення льодовиків. Вода в озерах чиста, прозора, влітку прогрівається лише до +12°С.
Цікавим є те, що зовсім поруч з озерами є місце, де майже завжди лежить сніг. А навколо росте ялівець та кущі чорниці. Найближчий населений пункт – село Чорна Тиса, що неподалік селища Ясіня.
Озеро Ворожеска (інша назва – Тритон) – високогірне озеро в Українських Карпатах, що знаходиться в межах Рахівського району Закарпатської області на висоті 1460 метрів біля підніжжя гори Котел. Ворожеска об’єднує під однією назвою два невеликих озера, що з’єднуються між собою невеликим потічком. Глибина його складає 4,5 метра, довжина – 95 метрів, другого (меншого) – глибина близько 2 метрів, а довжина – 76 метрів. Озера виникли тисячі років тому у результаті танення льодовиків. Вода в озерах чиста, прозора, влітку прогрівається лише до +12°С.
Цікавим є те, що зовсім поруч з озерами є місце, де майже завжди лежить сніг. А навколо росте ялівець та кущі чорниці. Найближчий населений пункт – село Чорна Тиса, що неподалік селища Ясіня.
Легенди також не оминули це місце. Одна з них розповідає про двох друзів, що випасали на цій території овець та під час бурі загинули, а на їх місці розлилися озера, що й отримали назву за ворожість краю. Інша історія, пов’язана з трагедією кохання.
Сьогодні під час подорожі Карпатами вже ніхто не боїться чарів місцевості. Озеро Ворожеска вабить туристів, які прокладають сюди маршрути у різні способи.
Сьогодні під час подорожі Карпатами вже ніхто не боїться чарів місцевості. Озеро Ворожеска вабить туристів, які прокладають сюди маршрути у різні способи.
Озеро «Синевир» – справжня перлина Карпат
Синевирське озеро справді вважається одним з чудес України. Воно знаходиться у заповідній зоні Національного природного парку з однойменною назвою «Синевир». Це найбільше гірське озеро в українських Карпатах, його максимальна площа становить 7,5 гектарів, а глибина сягає 23 метрів. Рівень води в озері змінюється у різні сезони. Свого максимуму він досягає навесні, коли в горах тануть сніги і випадають рясні дощі.
Озеро знаходиться між горами, серед смерекового лісу на висоті 989 метрів над рівнем моря. Науковці стверджують, що воно утворилося приблизно 10 – 11 тисяч років тому. Хоча вчені дали відповідь на питання щодо виникнення гірського озера, в народі міцно закріпилися легенди, які переповідають зовсім інше.
Синевирське озеро справді вважається одним з чудес України. Воно знаходиться у заповідній зоні Національного природного парку з однойменною назвою «Синевир». Це найбільше гірське озеро в українських Карпатах, його максимальна площа становить 7,5 гектарів, а глибина сягає 23 метрів. Рівень води в озері змінюється у різні сезони. Свого максимуму він досягає навесні, коли в горах тануть сніги і випадають рясні дощі.
Озеро знаходиться між горами, серед смерекового лісу на висоті 989 метрів над рівнем моря. Науковці стверджують, що воно утворилося приблизно 10 – 11 тисяч років тому. Хоча вчені дали відповідь на питання щодо виникнення гірського озера, в народі міцно закріпилися легенди, які переповідають зовсім інше.
Найбільш поширеною є легенда про кохання графської дочки Сині і бідного вівчаря Вира. Від сліз Сині за коханим утворилося ціле озеро «Синевир», поетично назване у народі «Морським оком». З висоти пташиного польоту воно справді нагадує око. Острівець посередині, як зіниця ока, а довге віття смерек – наче казкові вії.
Безумовно, легенди – вагоме надбання місцевого фольклору, як і Синевир – цінна природна спадщина, яка у 2005 році отримала статус Рамсарського угіддя, що підтверджує міжнародне значення цього природного об’єкта.
Для туристів навколо озера «Синевир» прокладено екологічні стежки, розміщено мотель, ресторан, дитячий майданчик, популярними є прогулянки навколо озера верхи.
Неподалік озера «Синевир» знаходиться ще одне не менш знакове місце –реабілітаційний центр для бурих ведмедів. Реабілітаційний центр – наймасштабніший цільовий проект в Європі, який створювався за безпосередньої участі держави і небайдужих до цієї проблеми людей. Саме тут ведмедям, що зазнали жорстокого поводження у неволі, є можливість пристосуватись до нормальних природних умов життя.
Озеро «Синевир» та його околиці – це місце незвичайної краси та недоторканої природи. Тут ростуть 150-літні сосни і смереки. А 38 видів рослин і 20 видів тварин занесені у Червону книгу України. І якщо зупинитися на вершині Синевирського перевалу та озирнутися довкола на синьо-зелені обрії Карпат: на заході можна побачити гряду Боржавських полонин, на півдні тягнеться хребет Овечий Верх, на південному сході височіє гора Стримба (1719 м. н.р.м), а на півночі – гора Кам’янка (1578м. н.р.м). Далеко внизу розсипані будинки села Синевир, і стрічкою незвичайного зеленого кольору тягнеться загадкова річка Теребля.
У матеріалі використані світлини Олени Кравчишин, Андрія Марущинця, Ярослава Тюрменка.
Безумовно, легенди – вагоме надбання місцевого фольклору, як і Синевир – цінна природна спадщина, яка у 2005 році отримала статус Рамсарського угіддя, що підтверджує міжнародне значення цього природного об’єкта.
Для туристів навколо озера «Синевир» прокладено екологічні стежки, розміщено мотель, ресторан, дитячий майданчик, популярними є прогулянки навколо озера верхи.
Неподалік озера «Синевир» знаходиться ще одне не менш знакове місце –реабілітаційний центр для бурих ведмедів. Реабілітаційний центр – наймасштабніший цільовий проект в Європі, який створювався за безпосередньої участі держави і небайдужих до цієї проблеми людей. Саме тут ведмедям, що зазнали жорстокого поводження у неволі, є можливість пристосуватись до нормальних природних умов життя.
Озеро «Синевир» та його околиці – це місце незвичайної краси та недоторканої природи. Тут ростуть 150-літні сосни і смереки. А 38 видів рослин і 20 видів тварин занесені у Червону книгу України. І якщо зупинитися на вершині Синевирського перевалу та озирнутися довкола на синьо-зелені обрії Карпат: на заході можна побачити гряду Боржавських полонин, на півдні тягнеться хребет Овечий Верх, на південному сході височіє гора Стримба (1719 м. н.р.м), а на півночі – гора Кам’янка (1578м. н.р.м). Далеко внизу розсипані будинки села Синевир, і стрічкою незвичайного зеленого кольору тягнеться загадкова річка Теребля.
У матеріалі використані світлини Олени Кравчишин, Андрія Марущинця, Ярослава Тюрменка.
No comment