Мукачівський район

Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України  17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Мукачівська, Свалявська міські, Нижньоворітська, Великолучківська, Верхньокоропецька, Горондівська, Івановецька, Неліпинська, Полянська сільські, Воловецька, Жденіївська, Кольчинська, Чинадіївська селищні територіальні громади.

Раніше територія району входила до складу Мукачівського (1953—2020), Воловецького, Свалявського районів, ліквідованих тією ж постановою Верховної Ради.

Історія

Розташований на перехресті торгових шляхів, Мукачівський район заселявся людьми з давніх часів, про що свідчать виявлені археологами стоянки періоду палеоліту та пізнього неоліту. А в околиці міста Мукачево існувало укріплене городище Галіш і Ловачка. Знайдені археологами предмети підтвердили, що тут в III столітті до н.е. знаходився кельтський металургійний центр (другий за величиною в Європі).

На місці розкопок знайдено близько тисячі інструментів, що використовувалися в господарстві (ножиці для підстригання овець, коси, зернотерки ковадла, щити та ін.). Але ще більш важливим відкриттям для археологів стало знайдене поховання давніх слов’ян біля села Куштановиця VII-III ст. до н. е, яке увійшло в науку, як Куштановицька культура.

Територія, на якій розташований Мукачівський район, була заселена з найдавніших часів. Район утворився навколо міста Мукачево, яке виросло біля замку Паланок. Юридичний статус район отримав вперше у 1376 році, коли королева Угорщини Ержебет вручила місту Мукачеву грамоту на право користування власною печаткою для скріплення документів.

Мукачівський район розташований в західній частині Закарпатської області, межує з Ужгородським, Берегівським і Хустськими районами. Адміністративний центр — місто Мукачево. Через Мукачівський район проходить автомагістраль міжнародного сполучення E50, яка з’єднує Західну Європу з Україною,
та залізнична гілка Львів – Чоп.

Територією району протікає одна з найбільших річок Закарпаття – Латориця.

Пам’ятки архітектури

На Мукачівщині варто відвідати Михайлівську церкву, яка збудована без жодного цвяха, й належить до  лемківського типу. Освячена у 1588 р., а в 1759 р. її перебудували.  Поруч з цервою стоїть кам’яна дзвіниця, яку поставили вже у 2000 році.

Свято-Троїце-Кирило-Мефодіївський жіночий монастир (1996), де нині несуть чернечий послух близько тридцяти сестер.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії – римо-католицький храм, зведений у 2010 р.  на місці колишньої святині, яку перенесли в Сваляву з Драчино й збудували німецькі переселенці. Нині парафію обслуговують отці-сальваторіани (товариство Божественного Спасителя) й черниці з громади Сестер Милосердя св. Вікентія.

Мукачівський замок «Паланок» (XIV-XVIII ст.);

Палац Ракоці, або інша назва «Білий будинок» (1667-1748);

Каплиця св. Мартина (XIV ст.);

Миколаївський монастир: Миколаївська церква (1789-1806), келії з дзвіницею (1772) у м. Мукачево;

Міська рада Мукачева «Будівля Ратуші» (1906);

Дмитрівська церква (XVII ст., перебудови 1758, 1910 рр.);

Унікальний «Палац графів Шенборнів» (1890-1895), який знаходиться на території санаторію Карпати;

Замок «Сент-Міклош» (XV-XVII ст.) у смт Чинадійово;

Дерев’яний храм XVII ст. у селі Вільховиця.

Свято-Духівська церква (ХVІІІ ст.) у с. Гукливий;

Миколаївська церква (поч. ХVІІІ ст.) у с. Задільське. Дерев’яна двозрубна із дзвіницею (поч. ХХ ст.);

Святодухівська церква (кін XVIII — ХІХ ст.) у с. Котельниця. Дерев’яна тризрубна церква (XVIII — ХІХ ст.) із дзвіницею ХІХ ст.;

Чоловічий монастир Казаянської Божої матері у с. Котельниця;

Церква Успіння Пресвятої Богородиці 1898 р. у с. Тишів;

Церква святого о. Василя Великого.  ХХ- го ст. у с. Задільське;

Церква Вознесіння Господського XVIII — ХІХ – го ст. у с. Ялове;

Церква Введення пресвятої Богородиці 1804 року у с. Абранка;

Церква Вознесіння Господнього 1947 року у с. Перехресний.

Мукачівський район є частиною етнографічного району Бойківщини, що є однією із чотирьох відомих історико-етнографічних груп українських Карпат – гуцулів, бойків, лемків та долинян. Життя та побут бойків має істотні відмінність у побуті, звичаях, обрядах і матеріальній культурі.

Пам’ятки природи

Обавський камінь – жерлова частина вулкану, нагромадження кам’яних брил;

Озеро Синє, біля с. Синяк на висоті 600 м над рівнем моря. Вода в озері сірководнево-сульфатно-кальцієва, має лікувальні властивості.

Відшарування гірських порід синього кольору біля с. Синяк — оголені гірські породи дольодовикового періоду під вершиною гори Буз, які дали назву місцевості.

Водоспад Скакало, (ур. Нижня Грабівниця) який утворився на місці виходу вулканічних порід, на гірському потоці в долині річки Синявки (права притока р. Іршави басейну р. Тиси). Кам’яна гряда, що перетинає лісистий схил гори, перегороджує тут шлях потоку води, і струмок трьома рівнями зривається з виступів, утворюючи 7-метровий каскад струменів.

Заказники: Пікуй, Голиця, Росішний, Темнатик, Потік Оса, Майдан;

Цілющі джерела: «Свята криниця» у с. Гукливий та «Живоносне Джерело» у с. Котельниця;

Гори: Пікуй (1408 м) на межі із Закарпаття та Львівською областями, Остра (1405 м), Темнатик (1343 м) біля смт. Воловець, Плай (1330 м), Великий Верх (1598 м) і перевали: Воловецький або Бескидський (974 м) та Верецький (838 м).

Бункер «Лінія Арпада» у селі Верхня Грабівниця та мілітарі-садиба «Грюн Хоф» у селі Гукливий.

Пішохідні туристичні маршрути

На гору Темнатик. Стартувати зручно з смт. Воловець;

На гору Плай. Туристи можуть піднятись на цю вершину як із смт. Воловець, так з с. Гукливе;

На гору Великий Верх. Підйоми на вершину можна розпочати з смт. Воловець, с. Гукливе, с. Пилипець, Верецький перевал;

На гору Бужору, підйом на цю вершину в цьому районі здійснюється з с. Яблунів;

На Пікуй найпопулярнішими маршрутами є підйом на вершину з сіл Біласовиця та Щербовець;На гору Остра, піднятись туристи можуть з сіл Перехресний, Розтока та Кічерний.

Рекреація та фестивалі

На Мукачівщині ви можете не тільки відвідати цікаві місця й розважитись, а також оздоровитися. У межах району є чимало джерел із лужно-вуглекислими водами (якими лікують хворих), біля котрих розташовані санаторії «Синяк», «Поляна», «Карпати», «Кришталеве Джерело», «Сонячне Закарпаття», «Квітка Полонини» та інші.

Окремо слід відзначити рекреаційну зону селища Жденієво, з її чисельними турбазами, готелями, які надають послуги для різних груп туристів.

Тут є можливість займатись парапланеризмом (полонина Боржава), покататись на квадроциклах, гірських велосипедах, лижах та сноубордах.

Протягом року на території Мукачівського району проходять різноманітні культурно-масові заходи та фестивалі, серед яких, варто відзначити:

фестиваль вина «Червене вино» (Мукачево);

День св. Мартина (Мукачево);

«Варишське пиво» (Мукачево);

гастрономічний фестиваль «Огинь і мнясо» (Мукачево);

фестиваль історичної реконструкції «Срібний Татош» (смт Чинадієво);

«Дзвінкі перлини Верховини» (Воловець)

Туристи та гості району мають можливість зупинитись на території сучасних готелів, турбаз, сільських садиб та скуштувати страви регіональної кухні у місцевих ресторанах.