Дещо про смачні традиції наших районів
Закарпаття люблять за неймовірні краєвиди, пізнають завдяки цікавим історіям, а ще краще відчути місцевий колорит допомагають дегустації, обов’язково приправлені ложкою гостинності й душевного тепла. А тим паче перед новорічними святами. Тож який він, смак краю, що розкинувся за Карпатами?
Винно-сирне таїнство
Традиції дегустування як виду туризму існують у нас уже понад 20 років. Одними з перших були винні дегустації. Смакувати справді є чим – сухим, білим і червоним видами цього напою. Найвідоміші осередки виноградарства розташовані в Берегівському, Ужгородському, Виноградівському та інших районах. Існує чимало спеціальних залів для дегустації, наприклад: «Nota Bene» і «Старий підвал» у Берегові, «Шардоне» в Ужгороді. Словом, можна потрапити на особливий загадковий обряд, як у Сальвадора Далі: «Навчившись дегустувати, ви вже не п’єте вино, а долучаєтеся до таїнства».
А ось сирні традиції активно підтримують Рахівщина, Хустщина, Мукачівщина, Виноградівщина та вже й Перечинщина. Оскільки на Закарпатті є кілька видів молока, відповідно, маємо й різноманіття твердих і м’яких сирів: козячого (виготовляє екоферма «Зелений гай» у Нижньому Селищі), буйволячого (моцарела в селах Олешник, Горінчово), овечого (гурмани можуть обирати від ніжного до гострого смаків бринзи) тощо. Навіть однаковий вид сиру (усього в краї 15-20 видів) відрізняється смаковими якостями залежно від регіону виготовлення: впливає, зокрема, клімат чи вологість трави, яку їсть худоба.
Край меду та м’ясної «філософії»
Із закарпатською культурою можна ознайомитися й солодким шляхом. Майже в прямому сенсі. Мед – дійсно унікальний. По-перше, місцева бджола докладає втричі більше зусиль при зборі меду, ніж її родичі з інших куточків України, тому й ціна за продукт вища. По-друге, виготовляють три види густої солодкої маси ранніх і пізніх сортів із нектару липи, акації та різних трав (композиція з 20-30 квітів). Дегустація меду чи не найпопулярніша в Мукачеві. Ще роблять із нього, наприклад, медовуху (слабоалкогольний напій) чи ж різні бальзами. Словом, маємо свій медовий край.
Особливі секрети приготування та куштування м’ясних виробів (різних видів ковбаси й копченини) знають на Хустщині, Виноградівщині та в інших районах. Оскільки продукти, виготовлені з м’яса, висококонцентровані, їх нарізають тонкими шматками. Смак, до речі, залежить від сировини (одні господарства вигодовують тварин кілька місяців, інші півтора року) та способу утримування худоби (через наявність і відсутність стресу відповідно в корів, яких доять і ні). Така ось філософія при виробництві й споживанні м’ясних продуктів.
Крім того, формуються традиції дегустування пива (на Закарпатті вже є 10 виробників), кави (хоч її завозять, однак технології варіння й подачі в нас свої) та кондитерських виробів. В Ужгороді прокладені кавові маршрути, а цього року в грудні до новорічних свят організовують ярмарок закарпатських пряників. Дегустаційні традиції підтримують і ресторани. Наприклад, перечинська корчма «Підкова» пропонує поласувати набором з елементів 15 місцевих страв.
Унікальність + шоу = успіх!
Дегустація ефективна тоді, коли споживача є чим здивувати. Людей часто цікавить видовище – тандем смаку та емоцій. Закарпаття переживає перехідний етап, однак наш виробник готовий змінюватися. Звісно, не кожен готовий стати актором чи ж інвестувати в посуд із відповідними логотипами. «Уміння презентувати свій продукт – не просто мистецтво, а ціла наука, про що говоримо на різних тренінгах. Наприклад, іноді на дегустації майстри виходять у піджаку, з краваткою. Ми кажемо: «Ні! Одягайте речі, які відображатимуть місцевий колорит. Наприклад, ту ж вишиванку». Важливі слова, історичні довідки, інтер’єр (ефективні мікромузеї), а ще довіра до продукту, тобто впевненість у його якості», – зазначає експерт Олександр Коваль.
У цілому дегустації дозволяють краще ознайомитися з особливостями нашого краю, а ще це чудова нагода побалувати себе делікатесами. Тож знаходьте хвильку й пізнавайте смачний рай Закарпаття!