Кузня «Гамора» – гора Кук
Маршрут бере початок в селі Лисичово Хустського району від ескурсійного об’єкта «Музей-кузня «Гамора». З’єднує історико-технічну пам’ятку культури та Закарпатський Туристичний Шлях. Він допоможе мандрівникам, пізнаючи культурну спадщину, піднятися на одну з вершин Полонинського хребта та активним туристам, подорожуючим по Закарпатському Туристичному Шляху, відвідати унікальну пам’ятку культури.
Географічний район маршруту: Українські Карпати, Полонинський хребет, масив Боржава та полонина Кук.
Довжина маршруту – 13 км, перепад висот – 1030 м, тривалість пересування – 2 години 30 хв.
Короткі відомості про маршрут. Пролягає від долини гірської річки до вершини масиву, цікавий можливістю спостереження за зміною вертикальної поясності в рослинному і тваринному світі: від лісового поясу до гірських лук (субальпійський). В ур. Багаріка та в околиці ур. Грушанина є можливість облаштувати пункти відпочинку та наметові містечка, мобільний зв’язок доступний, але слабкий сигнал на ділянці від ур. Багаріка до ур. Грушанина.
Відвідати заклади харчування та отримати медичну допомогу можна в с. Лисичово.
«Руський Мочар – Чорноголова»
Протяжність маршруту – 12,5 км, перепад висот – 760 м. Середня тривалість пересування – 4-7 годин. Це одноденний маршрут, який з’єднує села Руський Мочар та Чорноголова Ужгородського району, перетинає хребет Явірник. Маркування оновлено у 2016 році, воно жовтого кольору.
«Руський Мочар – Кострино»
Протяжність маршруту – 13 км, перепад висот – 736 м. Середня тривалість пересування – 4-7 годин. Маршрут з’єднує села Руський Мочар та Кострино, перетинає хребет Явірник. Колір маркування синій.
«Метеорит «Княгиня»
Протяжність: 14 км, 5 км
Вид маршруту: пішохідний
Ключові точки шляху: с.Княгиня – урочище Чорні млаки – турбаза «Дубовий гай» (14 км) ; с. Стужиця-урочище Чорні млаки-с. Стужиця (5 км)
9 червня 1866 року на територію с. Княгиня (Ужгородський район, теперішній Національний природний парк), впав найбільший у Європі метеорит, який потім і отримав назву «Княгиня».
Загалом же вважається, що метеорит розсипався на близькои 1200 шматочків, які впали на територію сіл Нова Стужиця, Княгиня і Стричава (в тодішньому Ужанському комітаті) та село Збой, Земплінського комітату (нині територія Словаччини). Крім найбільшого уламку, який зберігається у Відні, і вважається ядром метеориту, ще одна досить велика його частина, вагою 46 кілограмів, знаходиться в Угорському національному музеї. Краєзнавець Петро Сова також писав, що майже всі знайдені уламки люди описували, як чорні камені, ніби вкриті тонкою прозорою “поливою” з металічним блиском. Поверхня у них була нерівна, часто на зламах виднілися скупчення дрібних зерняток білого, жовтуватого, червоного і навіть синього кольорів.
Знайти уламки металошукачем неможливо, адже «Княгиня» відноситься до категорії кам’яних метеоритів. До того ж більшість уламків упали в лісові хащі та яри, де їх важко побачити. А отже, шматочки «Княгині» і досі можна знайти, блукаючи тим туристичним шляхом, який відкрили до 150-ї річниці від дня прильоту цього таємничого метеориту.
Екологічний маршрут: с. Княгиня – урочище «Чорні млаки» – турбаза «Дубовий гай», протяжністю 14 км та с. Стужиця – урочище «Чорні млаки» – с. Стужиця, протяжністю 5 км, промарковані Ужанським НПП. Маркування червоне.
«Перечинська біцігля»
Протяжність: 35,5 км, Перепад висот – 125 м, тривалість – 3 години. Вид маршруту: велосипедний.
Кільцевий маршрут бере свій початок у місті Перечин біля пам’ятника листоноші Ф.Фекеті. Це єдиний у Європі пам’ятник листоноші, який щодня протягом довгих 30 літ пішки долав до 60 км, щоб доставити людям пошту.
Відправляємось до села Зарічево, де по дорозі можна напитись чистої джерельної води біля «Срібного джерела», до Лемківської садиби. Це унікальний музей, який відображає життєві та побутові традиції однієї з етнографічних груп населення – лемків. Хату збудував місцевий столяр ще в 1902 році. Звідти відкривається чудовий краєвид Ужанської долини.
Їдемо через Зарічівський перевал, який з’єднує два села Перечинської ОТГ – Зарічево та Сімерки. Проїжджаємо біля Сімерської скелі, де раніше місцеві жителі видобували камінь. А ще трохи далі, в лісі – могили солдат, які загинули в боях, що проходили в цих місцях під час Другої світової війни.
Після с. Сімер, нашого наступного пункту, прямуємо через Сімерський міст, який був збудований приблизно 1900 року за проектом австрійських інженерів по технології Ейфелевої вежі. Далі проїжджаємо с. Ворочево і зупиняємось біля студентського табору «Скалка». Їдемо через міст і повертаємо в бік Перечина.
Проїжджаємо повз джерело «Трьох ведмедів», де можна освіжитись смачною водою та завершуємо нашу подорож біля пам’ятника легендарного листоноші Ф. Фекети.
Спортивно-пізнавальний маршрут
«Замок Сент–Міклош»
Протяжність: 5,78 км
Перепад висот: 17,1 – 147,1 м
Середня тривалість пересування: пішоходний – 1 год. 30 хв., велосипедний 15 хв.
Ключові точки шляху: маршрут бере свій початок біля пам’ятника захисникам Мукачева від Австрійських військ у 1849 році і проходить територією Кольчинської та Чинадіївської селищної ради до замку «Сент-Міклош» автомобільною дорогою обласного значення О-071001 Свалява-Мукачево (км 12+474-км 20+556).
«Стоянки раннього та середнього палеоліту поблизу села Рокосово Хустського району»
Протяжність маршруту: 5,35 км
Перепад висот: 105 м. На кінці загальної відстані маршрут сягає своєї максимальної висоти 260 м над рівнем моря.
Середня тривалість пересування: 1-2 год
Вид маршруту: пішохідний
Ключові точки шляху: с. Рокосово – урочище Забій – стоянки первісної людини – г. Товста (998 м) – урочищі Бойкове
«Шлях Плотені»
Маршрут з’єднує два населені пункти: c. Великі Лази та с. Ярок Баранинської ОТГ, а саме палац Плотені та гору Діл Яроцький.
Протяжність маршруту: 16,2 км.
Перепад висот: 666 м.
Середня тривалість пересування: 3 год (Майже на половині загальної відстані маршрут знаходиться будинок лісників, який надає можливість розмістити у себе до десяти мандрівників).
Більша частина маршруту проходить буковими та дубовими лісами. Окрім того маршрут проходить по кам’яній дорозі XVIII ст. На маршруті можна відвідати: палац Плотені; парк культури і відпочинку; будинок лісництва часів Чехословаччини; розсадник Ужгородського лісгоспу; розвідувальні залізорудні штольні XVIIIст.; два джерела води; мисливський будинок; найвисокогірніше футбольне поле Ужгородського району; гору Діл Яроцький. Мобільний зв’язок доступний протягом усього маршруту.
Маршрут промарковано в кінці 2019 року. Реалізовано у рамках проекту «Туристичні стежки – об’єднують громаду», який переміг завдяки участі в пітчингу молодіжних проектів у рамках Active Citizens Ukraine за сприяння Баранинської сільської ради та ГО «Молодіжна платформа». Встановлено табличні туристичні знаки початку та кінця маршруту, інформаційні знаки для інформування про місце перебування туриста та вказівні туристичні знаки в ключових точках маршруту. Вздовж маршруту нанесено рисовані підтверджувальні туристичні знаки, які зручно прослідковуються під час проходження маршруту.