ЗАКАРПАТСЬКИЙ КРАЙ – ДЕГУСТАЦІЙНИЙ РАЙ!

 
Дещо про смачні традиції наших районів

Закарпаття люблять за неймовірні краєвиди, пізнають завдяки цікавим історіям, а ось
краще відчути місцевий колорит допомагають дегустації, обов’язково приправлені
ложкою гостинності й душевного тепла. А тим паче перед новорічними святами. Тож який
він, смак краю, що розкинувся за Карпатами?

Винно-сирне таїнство

Традиції дегустування як виду туризму існують у нас уже понад 20 років. Одними з
перших були винні дегустації. Смакувати справді є чим – сухим, білим і червоним видами
цього напою. Найвідоміші осередки виноградарства розташовані в Берегівському,
Ужгородському, Виноградівському та інших районах. Існує чимало спеціальних залів для
дегустації, наприклад: «Nota Bene» і «Старий підвал» у Берегові, «Шардоне» в Ужгороді.
Словом, можна потрапити на особливий загадковий обряд, як у Сальвадора Далі:
«Навчившись дегустувати, ви вже не п’єте вино, а долучаєтеся до таїнства».

А ось сирні традиції активно підтримують Рахівщина, Хустщина, Мукачівщина,
Виноградівщина та вже й Перечинщина. Оскільки на Закарпатті є кілька видів молока,
відповідно, маємо й різноманіття твердих і м’яких сирів: козячого (виготовляє екоферма
«Зелений гай» у Нижньому Селищі), буйволячого (моцарела в селах Олешник, Горінчово),
овечого (гурмани можуть обирати від ніжного до гострого смаків бринзи) тощо. Навіть
однаковий вид сиру (усього в краї 15-20 видів) відрізняється смаковими якостями залежно
від регіону виготовлення: впливає, зокрема, клімат чи вологість трави, яку їсть худоба.

Край меду та м’ясної «філософії»

Із закарпатською культурою можна ознайомитися й солодким шляхом. Майже в
прямому сенсі. Мед – дійсно унікальний. По-перше, місцева бджола докладає втричі
більше зусиль при зборі меду, ніж її родичі з інших куточків України, тому й ціна за
продукт вища. По-друге, виготовляють три види густої солодкої маси ранніх і пізніх
сортів із нектару липи, акації та різних трав (композиція з 20-30 квітів). Дегустація меду
чи не найпопулярніша в Мукачеві. Ще роблять із нього, наприклад, медовуху
(слабоалкогольний напій) чи ж різні бальзами. Словом, маємо свій медовий край.

Особливі секрети приготування та куштування м’ясних виробів (різних видів
ковбаси й копченини) знають на Хустщині, Виноградівщині та в інших районах. Оскільки
продукти, виготовлені з м’яса, висококонцентровані, їх нарізають тонкими шматками.
Смак, до речі, залежить від сировини (одні господарства вигодовують тварин кілька
місяців, інші півтора року) та способу утримування худоби (через наявність і відсутність
стресу відповідно в корів, яких доять і ні). Така ось філософія при виробництві й
споживанні м’ясних продуктів.

Крім того, формуються традиції дегустування пива (на Закарпатті вже є 10
виробників), кави (хоч її завозять, однак технології варіння й подачі в нас свої) та
кондитерських виробів. В Ужгороді прокладені кавові маршрути, а цього року в грудні до
новорічних свят організовують ярмарок закарпатських пряників. Дегустаційні традиції
підтримують і ресторани. Наприклад, перечинська корчма «Підкова» пропонує
поласувати набором з елементів 15 місцевих страв.

Унікальність + шоу = успіх!

Дегустація ефективна тоді, коли споживача є чим здивувати. Людей часто цікавить
видовище – тандем смаку та емоцій. Закарпаття переживає перехідний етап, однак наш
виробник готовий змінюватися. Звісно, не кожен готовий стати актором чи ж інвестувати
в посуд із відповідними логотипами. «Уміння презентувати свій продукт – не просто
мистецтво, а ціла наука, про що говоримо на різних тренінгах. Наприклад, іноді на
дегустації майстри виходять у піджаку, з краваткою. Ми кажемо: «Ні! Одягайте речі, які
відображатимуть місцевий колорит. Наприклад, ту ж вишиванку». Важливі слова,
історичні довідки, інтер’єр (ефективні мікромузеї), а ще довіра до продукту, тобто
впевненість у його якості», – зазначає експерт Олександр Коваль.

У цілому дегустації дозволяють краще ознайомитися з особливостями нашого краю,
а ще це чудова нагода побалувати себе делікатесами. Тож знаходьте хвильку й пізнавайте
смачний рай Закарпаття!