Всі новини

Йдеться про ліцензію за спрощеною процедурою на основі ухваленого минулоріч закону №6693 “Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв”.

Ним приватні винороби виводяться з умовно «сірої зони» в абсолютно легальну з точки зору як виробництва, так і продажу вина.

Закон було ухвалено весною 2018 року. Фактична легалізація приватних виноробів почалася з 1 січня 2019 року. Першу ліцензію на Закарпаття незабаром отримає фермерське господарство «Терруар», яке відоме своїм закладом клубного типу «Винний Сад» у Мукачеві.

Vinoklo 13669740 108614916242962 1597234094300720741 N

Щодо факту отримання ліцензії як доконаного станом на сьогодні є певні розбіжності. Так, винний експерт та сомельє з Ужгорода Ольга Тоічкіна повідомила, що “Терруар” вже отримав ліцензію, уточнивши, що всі документи були надіслані вже більше місяця тому.

Водночас, директор Шато Чизай Анатолій Полосков зауважив, що “фермерське господарство “Терруар” надіслало в ДПСУ документи на отримання ліцензії, але в ДПСУ ці документи ще НЕ отримали – конверт десь пилиться на пошті. Згідно норм чинного законодавства ліцензія повинна бути видана протягом 30 днів після отримання повного пакету документів і при умові відсутності помилок в оформленні. За своїм досвідом знаю, що у відділі ліцензування працюють відповідальні люди, і роблять свою работу значно швидше, ніж передбачені 30 днів. Тому, якщо все добре із документами, і якщо цей пакет документів попаде у відділ найближчими днями, то є шанс отримати ліцензію до Виноробного форуму. Але тут багато “але”.

У будь якому випадку виглядає так, що отримання ліцензії наразі є суто технічним питанням.

Зауважимо, що ліцензування передбачає також жорсткий лабораторний контроль продукції, яка виробляється. Зокрема, суворо забороняється додавання спирту, тобто власник ліцензії не може виробляти ніяких вермутів, кагорів і т.д.

Максимальна потужність малого виробництва з ліцензією 10000 декалітрів (100 000 л).

Тобто законом визначено правовий статус малого виробництва виноробної продукції, суб’єкта господарювання, який здійснює за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі, що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.

Саме це і підтверджує ліцензія.


Джерело: varosh.com.ua

75567450 1745129228957041 3542506673761419264 O

0

Всі новини
Замок “Паланок” на Закарпатті відремонтують на умовах співфінансування: частину коштів сплатить Мукачівський історичний музей, а 80 тисяч євро виділить Європейський Союз.

Як повідомляє пресслужба Мукачівського історичного музею у Facebook, така співпраця відбудеться в межах міжнародного проєкту “Смарт-музей – сучасні форми представлення культурної спадщини”. 

“За словами директора Мукачівського історичного музею Михайла Белеканича на замок “Паланок” в рамках проєкту шляхом співфінансування передбачено 108 тисяч євро, з яких 25 тисяч – кошти Мукачівського історичного музею. За грантові гроші – 80 тисяч євро – капітально відреставрують два корпуси у нижньому дворі замку загальною площею близько 400 кв. метрів”, – йдеться у повідомленні.

Насамперед, тут повністю планують перекрити дах, укріпити фасади стін, замінити вікна та двері. Капітальний ремонт приміщень заплановано як всередині, так і ззовні корпусів. Після ремонту кімнати приміщень наповнять новими смартекспозиціями. Зокрема, планують облаштувати кінотеатр, де демонструватимуть відеофільми про історію “Паланку” У планах також інтерактивна анімація та уроки краєзнавства для дітей в ігровій формі.

У верхньому дворі замку хочуть створити експозицію замку “Паланок” у форматі 3D-моделей, придбають Touch Screen монітори та закуплять відповідну техніку, що дасть змогу екскурсоводам цікавіше розповідати про історичну фортецю. Також планують придбати два спеціальні широкоформатні екрани, на яких демонструватимуться відео- та фотоматеріали про музеї, які є учасниками проекту.

Про це йшлося на презентації проєкту “Смарт Музей – сучасні форми представлення культурної спадщини”, що відбулася 18 листопада у Мукачівському історичному музеї.

Проєкт реалізовується за підтримки Європейського Союзу в межах Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства “Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2014-2020” та спрямований на залучення жителів та гостей цільових регіонів до вивчення культури й історії у сучасному інтерактивному форматі. На реалізацію заходів, до яких залучені Мукачівський історичний музей (Замок “Паланок”), Кошицький самосправний край та Агенція регіонального розвитку Кошице у Словаччині, а також Музей ім. Германа Отто (м. Мішкольц) та Керуюче бюро замку Фюзер в Угорщині, передбачено два роки.

Загальний бюджет проєкту становить 800 тисяч євро. Сума гранту Європейського Союзу – 721 тисяча євро, з яких партнери в Україні отримають близько 280 тисяч євро.

0

Всі новини

На Закарпатті розпочинають створення Дороги вина та смаку й уже незабаром проведуть перший захід, який дасть старт практичному втіленню ідеї за підтримки проєкту Євросоюзу.

Закарпаття є другим пілотним регіоном України в створенні Доріг вина і смаку. Перший уже діє на Бессарабії і, кажуть, дуже оживляє місцеву туристичну справу. Тепер час Заходу, і саме Закарпаття!!!

Науково-практичний семінар «Дороги вина та смаку – інструмент розвитку територій Закарпатської області як еногастрономічних туристичних дестинацій» відбудеться в Берегові 25 листопада  2019 року.






Цілі семінару:
висвітлення проблемних питань розвитку та просування еногастрономічного туристичного продукту сільських територій Закарпатської області; трансфер міжнародного досвіду та кращих українських практик організації Доріг вина та смаку; консолідація зусиль для системного розвитку Доріг вина та смаків на сільських територіях Закарпатської області на засадах сталого розвитку та державно-приватного партнерства.

Тематика обговорення:

– Міжнародний досвід створення та просування Доріг вина та смаку.

– Презентація Дороги вина та смаку Української Бессарабії як моделі розвитку. 

– Організаційна структура Дороги вина та смаку (вимоги до основних учасників).

– Еногастрономічний потенціал Закарпаття для розбудови системи Доріг вина та смаку.

– Створення системи Дороги вина та смаку Закарпаття.

Спікери:

Саверіо Савіо, керівник проекту Європейського Союзу «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» (надалі Проект ГЗ);

Олена Мотузенко, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, національний експерт Проекту ГЗ з питань  ГЗ  для харчових продуктів та гарантованих традиційних особливостей, експерт з розвитку еногастрономічного туризму;

Алла Плачкова, національний експерт Проекту ГЗ з розвитку сільських територій, співвласниця сімейної виноробні «Колоніст», винний експерт WEST Level 3 Award;

Валерія Бондаренко, національний експерт Проекту ГЗ питань створення та розвитку Доріг вина та смаку;

Світлана Злобіна, національний експерт Проекту ГЗ з питань  ГЗ  для харчових продуктів та гарантованих традиційних особливостей, експерт з розвитку еногастрономічного туризму, координатор проекту «TasteUA», лідер Slow Food Galitsia;

Анатолій Полосков, директор виноробної компанії Шато Чизай.

До участі у семінарі запрошуються винороби, виробники традиційних продуктів Закарпатської області; представники туристичної галузі; представники органів  місцевого самоврядування та державної влади; представники академічної сфери, громадських організацій та всі зацікавлені у розвитку еногастрономічного туризму на Закарпатті.

Організатори: Проєкт Європейського Союзу «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні»; Виноробна компанія Шато Чизай; Національна туристична організація України; Київський національний університет імені Тараса Шевченко.

 

Місце проведення: м. Берегово, урочище Чизай, 1. Початок о 10.00.

Для участі у семінарі: заявка до 22.11.2019 р. на sazlobina@gmail.com.

Для журналістів, організація трансферу: pr@chizay.com; 0503726510.






0

Всі новини

Програма міжрегіонального партнерства «Бордо – Закарпаття» – співробітництво з провідними фахівцями виноробства Франції – стартує 22 листопада.

Мета довгострокової програми  «Бордо – Закарпаття» – розвиток бренду «Вино Закарпаття», сприяння підвищенню якості місцевих вин через вдосконалення професійних знань і навичок виноробів, розвиток винного туризму і, як наслідок, економіки, просвітництво у сфері винної культури.

Закарпаття повинне повернутися на карту знаменитих виноробних регіонів Європи, а Україна має всі передумови, щоби стати визнаною країною – виробником вина. У цьому переконані в провідній виноробній компанії регіону і для здійснення цієї мети ініціювали та втілюють програму «Бордо – Закарпаття» під патронатом освітнього проєкту Chateau Chizay Academy.

Делегація зі знаменитого виноробного регіону Франції відвідає нашу область, аби розпочати перший етап програми: провести низку відкритих лекцій і майстер-класів та обмінятися досвідом із колегами на Закарпатті.

Гості – учасники програми:

Stéphane Badet – Професор економіки і маркетингу виноробства Бордо, агроном та викладач економіки Міністерства сільського господарства Франції в EPL Бордо;

Guilherme Martins – Енолог з регіону Бордо (Франція), доктор мікробіології і біотехнологій, агроном, майстер виноградарства та виноробства, координатор програми, викладач економіки Міністерства сільського господарства Франції в EPL Бордо;

Людмила Степура – Експертка з питань сільського господарства Посольства Франції в Україні.

Протягом дводенного інтенсиву спеціалісти з Бордо ділитимуться досвідом у виноградарстві, виноробстві, вчитимуть місцевих майстрів розпізнавати недоліки вина та уникати їх, навчать своїй методиці дегустацій, а також познайомлять з французькими і світовими практиками винного туризму та ролі винної справи в розвитку регіону.

На відкриті лекції і майстерні запрошують професіоналів виноградарства і виноробства, фахівців з туризму, студентів (не тільки аграрних спеціальностей, а й напрямків економіки, маркетингу, туризму).

Заходи відбудуться у вишах в Ужгороді і Сваляві, а також у Берегові, де пройде майстерня на виноградниках Малої Гори.

Наступні етапи програми у 2020-му році будуть більш практичними. Французькі експерти відвідуватимуть виноградники і виноробні Закарпаття, готуватимуть аналітику та рекомендації, консультуватимуть щодо застосування найкращих світових практик. також запланована практика на Закарпатті студентів, які вивчають виноробство у Бордо, подальша співпраця.

Ось попередній перелік заходів, на які Chateau Chizay Academy запрошує всіх зацікавлених.


22 листопада:

–        пресконференція (10.00, Ужгородський пресклуб);

–        відкрита лекція в УжНУ «Бордо: виноробство та регіональний розвиток» (поч.12.30, аудиторія 56 Історичного факультету УжНУ, пл. Народна, 3).


23 листопада:

–        майстерня про якість вина і виявлення дефектів напою для виноробів Закарпаття;

–        Відкрита лекція «Вина Франції і Бордо. Винний туризм: французькі та міжнародні приклади» (11.00-15.30, Свалявський технічний коледж НУХТ, вул. Довженка, 6).

Детальна інформація й реєстрація на заходи програми «Закарпаття – Бордо»: academy@chizay.com; для журналістів: pr@chizay.com; 0503726510.

ДОВІДКОВО: Професор Стефан Баде відвідав Закарпаття навесні 2019-го року і побачив великий потенціал виноробства Закарпаття, вподобав місцеві вина. Відтак виник проєкт співпраці двох виноробних регіонів Європи.

Чому Закарпаттю важливий досвід Франції і регіону Бордо?

  • Доходи від експорту вина у Франції поступаються тільки галузі авіабудування.

  • Країна утримує місце №1 у світовому винному туризмі.

  • Регіон Бордо – це 112 тис. 600 га виноградників, 6600 виноробних господарств, 720 мільйонів пляшок вина на рік.

  • Виноробство – перший роботодавець регіону: працюють 55 тисяч людей.

  • Бордо – світова столиця вина, де виробляють найбільше найкращого і найдорожчого вина планети


 

0

Всі новини

28 листопада 2019 року  в ТПП України відбудеться V НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИНОРОБНИЙ ФОРУМ!

Реєстрація

Організатори: Торгово-промислова палата України, корпорація «Укрвинпром» і медіа-група «Українська правда» у партнерстві з посольством Франції в Україні

Мета форуму незмінна –  підтримка розвитку вітчизняної виноградно – виноробної галузі, сприяння виробникам у просуванні на внутрішній та зовнішній ринок, популяризація бренду «Українське вино»  у світі,  підвищення  культури споживання українського вина та підняття престижу професії  винороба.


Організатори форуму  прагнуть 
привернути увагу українського суспільства, Уряду  та представників міжнародної спільноти до важливого національного ресурсу –   українського виноробства.


            Національний виноробний форум – це:

  • тематичні секції, фахові дискусії, практичні семінари та майстер-класи, дегустації;

  • представлення логотипу Національного бренду «Українське вино» від ДУ «Офіс з просування експорту України»;

  • нагородження кращих зразків тихих, ігристих вин та коньяків Україниза результатами дегустації «закритим способом» Центральної галузевої дегустаційної комісії корпорації «Укрвинпром»;

  • презентація проекту «Винний Гід України» від компанії  Reikartz Hotel Group;

  • урочисте відзначення виноробів представлених на сторінках видання «Винний Гід України»

         
  
Сучасний  майданчик  ТПП України уже вкотре  забезпечить виноробам можливість обговорення актуальних проблем у галузі виноградарства і виноробства та шляхів їх вирішення,  комунікацій із  політиками,  урядовцями,  експертами та представниками ЗМІ, надасть  можливість зустрітися в колі колег, друзів, однодумців на  святі «Ukraine Wine Drive»  за келихом чудового Українського вина!

                                                                   
 Українському вину бути!

Програма

З питань реєстрації звертайтеся за тел.: (044) 586 40 64; або e-mail yas-smk@ucci.org.ua 

Акредитація ЗМІ та інформаційне партнерство:тел.: (044) 584-28-36, e-mail: press@ucci.org.ua

Додаткова інформація, будь ласка звертайтеся: ТПП України – тел.: (044) 583 50 68, e-mail:u-ol@ucci.org.ua


0

Всі новини

Для зручних подорожей пасажирів на новорічні та різдвяні свята “Укрзалізниця” вже призначила 6 додаткових поїздів. Вони курсуватимуть на напрямках Київ — Львів, Київ — Ковель, Покровськ — Харків, Львів — Одеса, Львів — Ужгород та Кривий Ріг — Ужгород. Сьогодні на ці поїзди вже можна придбати квитки на дати до 29 грудня, тобто за 45 днів до відправлення.

Більш детально про напрямки до Закарпаття:

  • №201/202 Львів – Ужгород призначений на 29 грудня, відправлення зі Львова о 06:43 та прибуття до Ужгорода о 12:10. Відправлення з Ужгорода о 14:05 та прибуття до Львова о 19:55.
  • № 76/75 Кривий Ріг – Київ – Ужгород курсуватиме 27, 28, 29 грудня, зворотно з Ужгорода — 29 грудня.

Квитки на поїзд вже можна придбати онлайн та в залізничних касах.

0

Всі новини
Міжгірців і гостей району закликають фотографуватися біля нових локацій

Віл, ліс трембіт і долоня бокораша: На М…
 
Про це повідомляють організатори фотозон із проєкту “Давні традиції в новому форматі”.

Проєкт в рамках програми Малі міста – великі враження виконав свою поважну місію: встановлено три еркативні фотозони.  Мужня “Долоня бокораша” готова до спалахів фотокамер на Міжгірському перевалі. 

 Цілий “Ліс трембіт” прикрашає перевал Присліп.

“Міжгір’я вже готове зустрічати закарпатців і гостей області символічною фотозоною “Міжгірський віл” #VIL”, – повідомив про третю фотозону ‎Stas Shpontak. Стара назва Міжгір’я – Волове. Тому віл зображений на гербі селища.


Джерело:  Depo.Закарпаття

 

  •  
  •  
 
 
 
 
 
0

Всі новини

Переважно ці кошти будуть спрямовані на розвиток внутрішнього та в’їзного туризму.

240 мільйонів гривень на розкриття туристичного потенціалу України та 500 мільйонів гривень на програму мобільності молоді передбачає Державний бюджет України на наступний рік. Відповідні показники закладені до закону “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, який ухвалила Верховна Рада України у четвер 280-ма голосами.

Коментуючи рішення Верховної Ради, голова підкомітету з питань туризму та курортів Верховної Ради Дмитро Нальотов в інтерв’ю Zruchno.Travel назвав його великою перемогою українського туризму.

“Все, що було заплановано для туризму в першому читанні, все залишилося, і це для українського туризму перша велика перемога. За останні роки не було ще таких великих вкладень в туризм з боку держави. Туризму приділяється велика увага в програмі діяльності уряду. Сподіваємося на подальші зміни у кращу сторону, адже переважно ці кошти будуть спрямовані на розвиток внутрішнього та в’їзного туризму”, – зазначив Дмитро Нальотов.

Голова Асоціації індустрії гостинності України, член робочої групи уряду з туризму Олександр Лієв у свою чергу подякував народним депутатам за підтримку урядових ініціатив.

“Ми дуже вдячні українському парламенту за підтримку ініціативи міністра культури, молоді та спорту України Володимира Бородянського про початок масштабних проектів щодо розвитку туризму в Україні. Закладені в бюджеті фінансові ресурси стануть дуже вагомим чинником для суттєвих змін в індустрії гостинності нашої країни”, – сказав Олександр Лієв.

Метою цих державних видатків прем’єр-міністр України Олексій Гончарук назвав підвищення мобільності українців, щоб люди з одних регіонів могли побачили інші куточки України.

0

Всі новини

Найменший із нацпарків Закарпаття на Іршавщині ще тільки чекає на своїх відкривачів

Останній із трьох нацпарків Закарпаття, про які розповідається у мініпроєкті Укрінформу “Нацпарки зблизька”, є водночас найменшим і наймолодшим. Якщо нацпарк «Синевир» був створений 30 років тому, а Ужанський НПП цьогоріч святкував 20-ліття від народження, то Зачарованому краю лише 10 років і він має площу усього в 6 тис. га.

Туризм тут малорозвинений — значною мірою через нетуристичний Іршавський район, який хоч і в центрі Закарпаття, проте порівняно мало розкручений і не має достатньої туристичної інфраструктури. Тому “Зачарований край” – це така собі Terra incognita для пересічного українського туриста.


















СЛІДАМИ ЗГАСЛИХ ВУЛКАНІВ…
СЛІДАМИ ЗГАСЛИХ ВУЛКАНІВ…
Що ж тут є такого, аби відкласти справи і приїхати в експедицію? Головні туристичні принади парку — це вулканічні скелі посеред лісу, особливо відома одна з них — Смерековий камінь. Також унікальне торфовище – болото “Чорне багно”, де кілька років тому поселилися бобри і тепер підпорядковують екосистему своєму «баченню» ландшафту; і великий кластер букового пралісу, занесений до світової спадщини ЮНЕСКО (родзинка саме цього лісу в тому, що він росте на вулканічних схилах, просто на скелях, дуже красиве видовище і цікаво спостерігати, як буки корінням вгризаються в каміння та чіпляються за нього).

Сюди майже не пропонують турів більшість місцевих операторів (що вже й казати про позарегіональних), то ж для того, аби стати туристом у “Зачарованому краю” мусите домовлятися з працівниками парку (контакти можна знайти на їхньому офіційному сайті). На території нацпарку є марковані маршрути, але краще йти ними зі спеціалістом (науковцем з відділу чи лісівником) — так отримаєте масу цікавої інформації. Нас у мандрівці на Смерековий камінь супроводжує науковий співробітник нацпарку Іван Шишканинець, ідемо з Ільниці — села-лабіринту (типового для Іршавщини — величезного, на 9 тис. жителів) у буферній зоні нацпарку. Під’їжджаємо старою “Нивою” до крайньої хати, далі – майже година пішої прогулянки до місця призначення осіннім буковим лісом. Дорогою Іван Шишканинець звертає увагу на ландшафт: у лісі багато каміння, це залишки вулканічної діяльності, адже хребет, частиною якого ми йдемо — Великий Діл.






















– Територія “Зачарованого краю” відноситься до центральної частини Вигорлат-Гутинської Вулканічної гряди передгір’я Східних Карпат, а саме – до хребта Великий Діл, який розташований у межах Іршавського району Закарпатської області. Цей масив відділений від інших частин Вулканічної гряди долинами річок Латориця з північного заходу і Боржава з південного сходу. Найбільшою вершиною парку є гора Бужора (висота 1085 м), – каже Іван Шишканинець.

Власне, усі ці скелі й розсипи каменюк — укупі зі Смерековим каменем, який серед них найпопулярніший, — це геологічний заказник “Зачарована долина”, площею 150 га.

Враження ландшафт справляє неймовірне. Ти йдеш, захоплюючись розмірами каменів, їхньою величиною і формами, аж нарешті наштовхуєшся на скелю, що прямо перед тобою здіймається на 60 м. Це і є Смерековий камінь.

– Тут усі скелі мають назви, – каже Шишканинець. – Смерековий камінь, кажуть, названий так через те, що схожий на смереку: високий і має пірамідальну вершину. Є ще камінь Трон, ще — Розколотий камінь. Усі ці скелі утворилися в період, коли на планеті вирувала активна вулканічна діяльність, з того часу вони тут і є, обвітрюються, їх точить ерозія, від цього вони набувають химерної форми, – каже Шишканинець. 

Цим скелям, як вважають науковці, близько 5-6 млн років.



















ЧОМУ КАМІНЬ СМЕРЕКОВИ
ЧОМУ КАМІНЬ СМЕРЕКОВИЙ?

Під Смерековим каменем — улюблене місце відпочинку місцевих. Тут багато локацій для пікніків, є лавиці. Щопонеділка працівники парку влаштовують тут велике прибирання: збирають сміття, яке притягли сюди поціновувачі шашликів. Примітно, що дерева усі вкриті “розписами” на кшталт “Женя, 1998” тощо.

– Плануємо в майбутньому провести тут лісовпорядкування, зараз готую для цього проєкт, – каже Іван Шишканинець. – Таким чином можна буде прибрати ці пошкоджені людьми дерева і відкрити кращий вид на камінь — буки його закривають.

























На цю скелю можна зійти й з іншого боку, 5-хвилинний крутий підйом – і ви опиняєтесь на сонці, над лісом, де тільки вітер, віковічний камінь і птахи. Краса неймовірна! Цікаво, що на скелях ростуть яфини (чорниця — ред.) та брусниця, місцеві ходять сюди їх збирати, тут також і грибні місця.

Сидячи на Тронному камені і милуючись з нього Смерековим, який трохи нижче, питаю у провідника, які легенди розказують місцеві про ці скелі?

– Кажуть, що назвали камінь Смерековим, бо якось один чоловік посварився з жінкою, виліз на скелю, а злізти не міг, то йому драбину з височезної смереки витесали, аби зліз, – розповідає він.






















БОБРИ Є, А ТУРИСТІВ НЕМА

БОБРИ Є, А ТУРИСТІВ НЕМА
Ще одна топова туристична точка на карті нацпарку — це сфагнове болото “Чорне багно”, одне з найбільших торфовищ Карпат, глибиною до 7 м і площею 15 га. Там росте чимало унікальних рослин, тож локація цікава більше для науковців, ніж для пересічних мандрівників.

– А у 2012 році в цій місцевості поселилася сім’я бобрів, вони вже достатньо наґаздували навколо, і, правду кажучи, часом шкода їх, бо тут мало порід, якими харчуються бобри, вільху та вербу, яка росла на болоті, вони згризли, тепер мусять їсти буки. Ці дерева не надто підхожий раціон для бобрів, але позаяк більше їсти нічого, то гризуть буки. Вони встигли набудувати там будинки та зробити загати, – розповів Іван Шишканинець.



Щоправда, прийти до Чорного багна і відразу просто так побачити бобрів вам не вдасться: тварини відчувають запах, тому не висунуться до вас.

– Я був там і знімав наслідки їхньої життєдіяльності, але бобрів так і не бачив, – каже Шишканинець.



Розпитуємо уже після прогулянки до Смерекового каменя т.в.о. директора нацпарку Василя Феннича, що ж планують найближчим часом робити у парку, аби створювати туристичний продукт і організовувати потік туристів.



– Ми свідомі того, що потоку туристів, як у закордонних природних парках, у нас нема. Наші туристи дійсно обліковуються хіба десятками, а на локації — як-от Смерековий камінь — ходять більше місцеві, ніж приїжджі. На це є багато  причин: і малорозвинена туристична інфраструктура Іршавщини загалом, і віддаленість нацпарку від основних туристичних магістралей Закарпаття, і недостатня поінформованість масового туриста про наші родзинки… Але в цьому є і свої плюси, якщо можна так сказати. Ви не могли не помітити, що у нас на території дуже чисто, тут майже немає слідів людської життєдіяльності. Хіба біля Смерекового каменя, де щотижня влаштовують пікніки місцеві, ви їх можете бачити, і постійні прибирання та профілактичні бесіди наразі ефекту не дають, у людей аргументи такі: я тут виріс і живу, це моє, і не розказуйте, де мені можна смітити, а де ні. Тому, поки в українців не надто розвинена культура екологічних походів із мінімальним впливом на навколишнє середовище, для нацпарків малі потоки туристів — плюс, – каже Феннич.

ТУРИЗМ ЯК ДВИГУН ДЛЯ РОЗВИТКУ ГРОМАД

Хоча, якщо думати про майбутнє, туризму тут — бути, каже експерт регіонального туризму Олександр Коваль, який переконує, що бренд «Зачарований край» може стати двигуном для розвитку громад Іршавщини.

– Зараз ми маємо унікальні природні об’єкти на території НПП «Зачарований край», але про них ще мало хто знає. Тому варто розвивати цінність бренду «Зачарований край» і показати жителям з навколишніх сіл, що входять до території національного парку, можливі точки зростання їх доходів, – каже Коваль.

З його слів, туризм — це індикатор, такий собі лакмусовий папірець, що виявляє проблемні місця в регіоні. Адже він викриває не лише проблеми з дорогою, а й неналежну якість послуг, відсутність кадрів, тіньову економіку. А ще туризм здатний принести гроші у громади, але він і змінює життя місцевих жителів, до цього слід бути готовим.

– Що бачимо ми зараз у громадах, які поблизу “Зачарованого краю”? Бачимо, що є ініціативи та розмови щодо перспективних напрямків розвитку туризму на території національного парку «Зачарований край», на рівні ініціаторів, активістів та організаторів різних подій у районі, але поки не бачимо бажання зі сторони бізнесу це робити разом. Чому? Тому що сьогодні мало хто кому довіряє, а довіра тут ключова. Екотуризм на території національних парків, це, звичайно, не добування бурштину, нафти чи газу, не будівництво чи діяльність заводу. Тому кошти, вкладені в інфраструктуру, мають довгий термін повернення. Тому якщо керівники – від найвищих профільних посад на рівні КМУ, департаментів ОДА чи районних рівнів – не розуміють цього, бо мають короткострокові інтереси в регіоні, то в них екотуризм на території нацпарків і не стане пріоритетом, – каже Коваль.

– Чим ще цікавий екотуризм? Тим, що він не має однієї каси, куди йде сплата коштів. Екотурист не приносить високих доходів гідові чи провіднику на стежці. Але він створює потік коштів у регіон, що мають вплив на всю територію. Статистка визначає, що один вкладений долар в індустрію туризму повертається 10 разів. Але ці кошти не отримає один інвестор, ці кошти отримають ті, хто є в ланцюгу: від таксиста, власника крамниці в селі –  до продавця спорядження для походу в гори. Ну, й звісно, ті, хто годує чи поселяє. Екотуризм генерує доходи в базу оподаткування, тому виграють і місцеві бюджети. Тому влада має мати найвищий інтерес у розвитку екотуризму на територіях національних парків сьогодні, – наголошує Олександр Коваль.

ФІЛЬМ ПРО ЧОРНОГО ЛЕЛЕКУ І ПРОДУКТОВА КОРЗИНА “ЗАЧАРОВАНИЙ КРАЙ”

Цікавимося, як можна підвищити привабливість громад на території національного парку «Зачарований край».

– Одним із рішень є доповнення інфраструктури парку високоякісними об’єктами розміщення та відпочинку, саме вони здатні залучити сюди ще більше туристів і сформувати парку додаткову цінність. Варто відзняти промоційний фільм про життя мешканців парку — тих же високогірних бобрів, які привертають увагу науковців, або птахів, зокрема, рідкісного чорного лелеки, – каже Олександр Коваль.

– Окрім туризму, жителі навколишніх сіл можуть заробляти гроші на реалізації продукції, що вирощується тут. Переробка дикоростучих, фіточаї, гриби, варення, горіхи, мед, сухофрукти — на все це є попит, але воно повинно бути брендоване під територію походження. Саме територія походження має найвищу цінність, тому тут варто створювати корзину продуктів під брендом «Зачарований край», – акцентує він.























Є ПОТЕНЦІАЛ ЗАРОБЛЯТИ ДО 4 МІЛЬЙОНІВ НА РІК ЛИШЕ ЗА РОЗМІЩЕННЯ ТУРИСТІВ

Також, наголошує експерт, варто працювати з тими, хто надає послуги проживання.

– На території парку, за попередніми оцінками, є можливість одночасно прийняти близько 300 осіб, що за рік при 100% продажах формує продаж понад 100 тис. ночей. Оскільки перевіреної статистики немає, то можна припустити, що індустрія туризму лише за послуги розміщення за рік може отримати 4 млн грн, але ми не знаємо точно, скільки ночей перебувають туристи. Та ми розуміємо, що турист не лише ночує, а ще і їсть, може бути залучений у цікаві програми дозвілля, дегустації, екскурсії. Тож він залишає більше коштів.

У цьому сенсі нацпарку треба робити промоцію своїм провідникам — з наукових співробітників.

– Чому важливо користуватись послугами провідників парку? По-перше, вони найкраще знають, де можна побачити ті чи інші види рослин, найгарніші краєвиди, а головне — як не заблукати. Нині територією НПП «Зачарований край» проходить 6 еколого-пізнавальних маршрутів, встановлено інформаційні стенди з метою інформування туристів і гостей парку. Для школярів і зацікавлених на території адмінбудівлі відкрито дерев’яний «Зелений клас» для навчання лісової педагогіки на свіжому повітрі — це вже майже готові туристичні продукти, які можна продавати, – каже Коваль.

Тетяна Когутич, Ужгород-Ільниця
0

Всі новини

Наступного року в замку планують відкрити ще кілька виставок та музеїв. Зокрема, відвідувачі вже через рік зможуть дізнатись про ливарну справу, яка процвітала на Закарпатті, у музеї ливарства. Зараз вже є чимало експонатів серед яких, старовинні терези, печі та багато інших чавунних виробів.

За словами директора Мукачівського історичного музею Михайла Белеканича, ця колекція зібрана вже приблизно на 70 %. До наступного року її поповнять та відкриють повноцінний музей.

В планах розширити дорогу, що веде до замку. Зараз по ній може проїхати тільки 1 автомобіль. Окрім проїжджої частини трохи розширять і тротуари для пішоходів та встановлять нові надійні перила. А замкову гору частково оточать частоколом. Дерев’яні загострені згори стовпи раніше називали паланком, від цього й пішла назва фортефікаційної споруди. Оточити весь замок частоколом, звісно неможливо. Але частково відтворити огорожу все ж планують.

Також каменем, який замінили на бруківку у нижньому замку, вимостять парковку для автомобілів, яка розташована в замковому рові.

А ще в майбутньому, для зручності туристів, під замковою горою облаштують великий паркінг з туалетами та смітниками. Там зможуть розміститись автобуси і відпочити туристи.



0

PREVIOUS POSTSPage 1 of 44NO NEW POSTS